Гіпотеза Кохання

Адаме, – перервала вона його з мокрою посмішкою. — Це не важливо, тому що друге, ось те, що дійсно важливо.

Тепер вони були так близько. Вона відчувала його запах і його тепло, а його руки обіймали її обличчя, великими пальцями проводили взад-вперед, щоб витерти її щоки.

— Кохана, – прошепотів він, — що це друге?

Вона все ще плакала, але ніколи не була щасливішою. Тож вона сказала це, мабуть, з найгіршим акцентом, який він коли-небудь чув.

— Ik hou van jou, Адаме.

— Я сказала, що піду. Але зараз мені не хочеться ні з ким розмовляти, – вона ще раз витерла щоки, але якимось дивом потік припинився. Адаму Карлсену, відповідальному за 90 відсотків сліз факультету, насправді вдалося змусити когось перестати плакати. Хто б міг подумати? — Хоча я відчуваю, що безкоштовний алкоголь дійсно може допомогти

Вона прикусила його губу досить сильно, щоб він відчув це, і Адам… здавалося, він втратив ту хватку, яку завжди тримав у собі. Він здавалося, раптово захотів більшого, і встиг перевернутися, поки вона не опинилася під ним, перетворивши укус на поцілунок. А може, це була сама Олів, бо її язик лизав його губи, саме там, де вона його вкусила. Напевно, їй варто попросити зупинитися.
Вона була спітніла і липка, і їй варто було б вибачитися і піти в душ. Так, це звучало як добрий сексуальний етикет. Але він відчувався теплим і сильним, прямо-таки сяючим. Він пах чудово, навіть після всього того, що вони зробили, і вона не могла не захопитися і дозволила своїм рукам обвитися навколо його шиї. Потягла його вниз.
— Ти важиш тонну, — сказала вона йому. Він спробував підвестися й усунутись, але вона обхопила його ногами за талію, притискаючи близько до себе.