uk
Євгенія Кузнєцова

Спитайте Мієчку

Beri tahu saya ketika buku ditambahkan
Untuk membaca buku ini unggah file EPUB atau FB2 ke Bookmate. Bagaimana cara mengunggah buku?
Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч. Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперішнього і майбутнього життя. Всі у цьому домі — і самі сестри, і бабуся, і індійська кузина, і розгублена мама, і навіть рудий кіт без імені — на порозі змін. Літо іде, ростуть гарбузи на експорт, розмови не стихають, а проблеми і рішення біжать наввипередки.
Buku ini saat ini tidak tersedia
177 halaman cetak
Sudahkah Anda membacanya? Bagaimanakah menurut Anda?
👍👎

Kesan

  • Dashulikmembagikan kesan9 bulan yang lalu

    Вау, я в шоці. Дуже якісна робота

  • Mykola Vyshniakovmembagikan kesan2 tahun yang lalu
    👍Layak dibaca
    🌴Buku Bekal Liburan
    🚀Sangat menarik
    🐼Gemas
    💧Menyentuh

    Надзвичайна книжка, коли починається і наче приносить з собою теплі травневі безтурботні дні, але поволі з кожним розділом, з кожним місяцем літа, що описане в романі, повертає читача і героїнь до реального життя, аж доки не добігає фіналу і закінчується так щемко, як, в принципі, і закінчується кожне літо. Певно одна з найкращих книжок прочитаних цього року, яка нагадує собою, яким може бути нормальне життя…

  • doramaarmembagikan kesan2 tahun yang lalu
    👍Layak dibaca
    🐼Gemas
    💧Menyentuh

    Неймовірно добра і зворужлива українська книга з щемким літнім настроєм, всім раджу прочитати.

Kutipan

  • Olga Bittersweetmembuat kutipan2 bulan yang lalu
    Бо життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатись.
  • Olga Bittersweetmembuat kutipan2 bulan yang lalu
    Лілічка з Мієчкою припаркувались біля вивіски. На Лілічці були джинсові шорти і майка кольору хакі. Вона трималась однією рукою за плече, прикриваючи виріз. Мієчка глянула на сестру і сказала чекати. Потім полізла в машину, намагаючись під колесами, два з яких лежали в салоні, щось знайти.

    — Що ти робиш? — спитала Лілічка.

    — Шукаю тобі шарф, щоб ти прикрилась, — крикнула Мієчка десь з глибини салону.

    — Ти так зазивно шукаєш шарф, що дуже скоро ці пошуки втратять будь-який сенс, — сказала Мієчка, глянувши, як сестра залізла однією ногою на сидіння, і на механіка, котрий вже вийшов за ворота майстерні.
  • Antonina Gutamembuat kutipan4 bulan yang lalu
    Робіть те, чого вам хочеться. Не слухайте нікого. Навіть мене не слухайте, дівчата. Просто робіть так, щоб добре було вам самим, бо ніхто потім не оглянеться на вас, що ви робили щось, аби комусь було затишно, аби комусь було світло і не дуло. Ніхто не згадає. А ще, дорогі мої, заводьте дітей…

Di rak buku

fb2epub
Seret dan letakkan file Anda (maksimal 5 sekaligus)