Загадка «Блакитного потяга»

Нелегко жити, Найтоне, знаючи, як мало можна зробити для тих, кого любиш.

до чого прагнеш, те й отримаєш.

Життя — це потяг, мадемуазель. Воно йде далі.

Потяги непогамовні, правда, мсьє Пуаро? Люди гинуть і помирають, а вони ходять собі, як і ходили.

А той ретельно їх порахував

Його проникливий погляд ковзнув із однієї на іншого

— кремезного, широкоплечого чоловіка, чиє заокеанське походження

Щось на кшталт цього

Він змовк і заходився гризти нігті: мав таку звичку, коли нервував

широких монгольських вилиць