Уроки хімії. Вечеря о шостій

Півнасьому хіміком не був, він був собакою. А собаки відчувають, коли між людьми налагоджується зв’язок.

Він — найкраще, що було в моєму житті, — задихаючись, промовила вона. — Найрозумніший, найніжніший чоловік у світі, добрий і цікавий… — Вона помовчала, а тоді надламним голосом додала: — Не знаю, як краще пояснити, але я певна: нас поєднала хімія. Справжня хімія.

— Щоразу, як вас беруть сумніви, — знову звернулася вона до аудиторії, — або ви чогось боїтеся, пам’ятайте: відвага — запорука змін, а зміни з погляду хімії — це те, для чого ми створені.

вона була привабливою, утім, він лише тепер збагнув, що не це було головним. У вічі впадала її впевненість, розуміння того, ким вона є

ви не хочете піти з життя.
Вона спантеличено на нього глянула.
— Насправді ви хочете до нього повернутися.

— Є небагато речей, в які я вірю, — заперечив він. — Як-от: не полишати надію, не піддаватися сумним думкам.

в Біблії не описано жодної нормальної події. Імовірно, в цьому полягає таємниця її успіху. Хто хоче вірити, що життя є таким, яким воно здається?

коли йдеться про релігію, нас усіх змушують схилити голову, так би мовити, ставлять на місце.

зрозумівши хімію, жінки збагнуть, як влаштовано решту світу.

— Уявляєте, яке це неймовірне відчуття? Коли чоловік ставиться до твоєї праці з не меншим розумінням, ніж до власної?