простоволоса й боса ти стоїш на вітрі з ароматом помаранчів довкола землі світяться вигнанчі вуста самі про себе шепчуть вірш
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
I догорала свічка як на зло, дрімали по кутках сумні примари, життя пікомуненалежне пропливло, мов сірий дим над volle lacrimarum.
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Минаючи мов сон або старе кіно, ідуть легкі дощі всесвітньої печалі. Кружляє чорний диск і пахне свіжим чаєм
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
І, може, саме так збувається «т е п е р», — у снах або дощах, поезіях чи кінах, у мандрах по чужих та рідних українах, у всьому, що собі народжує т е б е.
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
На цей похмурий, виснажений сон Душі й самозакоханого тіла.
Їм сниться, що попереду могила, Буття землею, гробаками, тлом
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Усе намарно. Отже, так бува: Покинувши Господень дім поспішно, Ми сміло падаєм у прірву ніжну, Гадаючи, що це потрібно вам.
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Дрогобич, треба набрати повні плюца липневого повітря — і пірнути, ти ж чуєш, це Дрогобич, ненадовго, на короткий час.
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Два вірші, які довший час вважалися втраченими, проте їх зберіг Юрко Саєнко
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Cur male scribis?
wsmnuumembuat kutipan2 tahun yang lalu
Невже коти, які живуть у гіацинтах, не допоможуть нам знайти бодай одну вузеньку вуличку в цій ночі без любові?
fb2epub
Seret dan letakkan file Anda
(maksimal 5 sekaligus)