Тал Бен-Шахар

Причина того, що навколо нас так багато людей, які беруть участь у щурячих перегонах, криється в нашій культурі, яка сприяє зміцненню таких забобонів. Якщо ми закінчуємо семестр на самі «відмінно», то отримуємо подарунок від батьків; якщо ми виконуємо план на роботі, то в кінці року дістаємо премію. Ми звикаємо не думати ні про що, крім мети, яка бовваніє на горизонті, і не звертати уваги на те, що відбувається з нами зараз

Накопичення вже не є засобом виживання — воно перетворилося на самоціль. Ми тепер накопичуємо не для того, щоб жити, а живемо для того, щоб збирати.

У дослідженні під назвою «Темна сторона американської мрії» Тім Кассер і Річард Райян наочно демонструють, що гонитва за фінансовим успіхом призводить до негативних наслідків, якщо перетворюється на головну мету і на керівний принцип життя. Тим, для кого найважливіша мета — це заробляння грошей, набагато важче реалізуватися в житті й повністю розкрити свій потенціал. Зазвичай таким людям судилося пережити чимало горя й душевних страждань, вони легше впадають у стан депресії та нервозності. А оскільки тіло й душа дуже тісно пов’язані між собою, у таких людей і здоров’я слабше, і менше життєвих сил. Такі самі результати дали дослідження і за межами Сполучених Штатів: студенти школи бізнесу в Сінгапурі, які «неабияк увібрали в себе матеріалістичні цінності, також скаржилися на зниження рівня самоактуалізації і щастя, занепад життєвих сил, зростання нервозності й неспокою, посилення соматичної симптоматики і відчуття власної неспроможності».