О.І. Красюк

Самотність сама по собі може бути руйнівною.

У житті трапляються страшні речі, і пояснити їх ніхто не може.

Пакет з покупками — всього лиш пакет з харчами — потріскував у нього в руках. Усе було добре. Тато вдома. Мама його кохає. Нічого поганого нема. І не все з того, що йому показував Тоні, завжди траплялося.

І здійметься вітер, бейбі,
І прожене мої печалі геть…
Ніжна, солодка і соковита знов повернулася пісня й поринала услід за нею в глибокий сон, де припинялися думки і явлені в сновидіннях обличчя минали, не запам’ятовуючись.

«У кожнім великім готелі є свій привид. Чому? Та люди ж, збіса, прибувають і вибувають…»